Понеділок, 8 Серпня, 2022

Історія метро Оттави

Оттава – дуже красиве та колоритне місто. Всі туристи, які відвідали це місто, зазвичай залишаються в захваті від нього. Оттава вражає своєю красою, різноманіттям та поєднанням різних стилів архітектури. Але крім своєї краси Оттава – сучасне місто, що швидко будувалося і розвивалося на початку 20-го століття. Тому перед міською владою Оттави ще в 1915 році постало питання про створення міського метро, яке б у рази полегшило життя та пересування громадян. Далі на ottawa-future.com.

Метро – важлива складова зростаючих міст

Уряд Оттави у період бурхливого розвитку міста робив безліч кроків на шляху до будівництва міського метро. Адже такий міський транспорт є дуже важливою складовою стрімко зростаючого міста. Наприклад, в одному з розвинених канадських міст – Монреалі – про будівництво метро заговорили ще в 1910 році. Але швидко побудувати таку складну транспортну інфраструктуру не вийшло. На розробку ретельного плану проекту та саме будівництво пішло майже 50 років. Аналогічна ситуація була й у канадському містечку Торонто. Там перший план будівництва метрополітену з’явився на рік раніше ніж в Монреалі – у 1909 році, а втілити його вийшло тільки в 1954 році.

Будівництво метрополітену не було швидким навіть у Європі. Наприклад про паризьке метро заговорили ще у 1854 році, а побудували нову транспортну інфраструктуру для Парижа лише на початку 20-го століття.

Планування будівництва метро в Оттаві

Перший план будівництва нової транспортної інфраструктури для Оттави був представлений у 1915 році. Метрополітен повинен був розвантажити центр міста від величезних  заторів.

Саме про завантаженість вулиць йшлося у звіті для урядовців Оттави у 1915 році. Там було зазначено, що вулиця Спаркс, а також інші прилеглі до неї вулиці, у тому числі Бенк та Елгін, дуже завантажені транспортом.

В ті часи по вулицям Оттави ходив трамвай. Його вагони планувалося розмістити у новозбудованому метро між двома вулицями Бронсон і Рідо. Далі з цієї точки планувалося вирити тунель для майбутньої лінії метрополітену, яка би вела до вулиці Бенк та до вулиці Елгін. Крім цього, метро повинно було виходити на поверхню через портали розміщені на перетині вулиці Рідо та вулиці Сассекс, а також на кінці вулиці Лор’є та вулиці Бенк і Елгін.

Навіщо потрібно було метро

На початку 20-го століття завантаженість міських вулиць дійшла майже до піку. Тому уряд Оттави розглядав всі можливі варіанти удосконалення дорожньої інфраструктури для полегшення пересування вулицями міста. Одним із таких варіантів було відведення трамваю під землю. Запропонований план міг би у рази зменшити кількість заторів у центрі міста.

Незвичне метро 

Будівництво оттавського метро не передбачало масштабної зміни дорожньої інфраструктури. Тобто, метро Оттави було би не таке як у інших мегаполісах. Це було б більше схоже на трамвай, який частково відвели під землю. Втілення плану будівництва трамвайного метро на початку 20-го століття в Оттаві було найкращим способом розвантажити центр міста, тим самим відокремити рух трамваїв від руху іншого наземного транспорту.

Чому план будівництва трамвайного метро не був втілений?

На жаль, владі Оттави не вдалось втілити план будівництва метрополітену та розвантажити вулиці від заторів, оскільки Канада на початку 20-го століття знаходилась у стані війни. Відповідно, кошти були направлені зовсім на інші потреби. Тому план будівництва метро довелось відкласти.

Крім війни, в Оттаві у 1916 році сталась велика трагедія. Під час засідання ради у Парламенті на холмі спалахнула пожежа. Будівля парламенту була вщент зруйнована. Будівля була не просто урядовим місцем, а справжнім архітектурним витвором та міццю всієї нації. Тому влада вкладала гроші на відновлення історичної будівлі, а будівництво метро знов довелося скасувати.

Повернення до ідеї будівництва метро

З часів пожежі на Парламентському пагорбі прошло більше 50-ти років, перш ніж влада Оттави знов взялась за розробку плану будівництва міського метро.

У новому проекті будівництва гілки метрополітену в Оттаві збереглися деякі елементи з початкового плану, але в основному план будівництва був повністю змінений.

Вже через десять років чисельність населення Оттави перевищила півмільйона. Зростання чисельності населення в місті спричинило збільшення кількості автомобілів на міських дорогах. І знову гостро постало питання про проблемне пересування міськими вулицями. Були великі затори та жахливі тягнучки. Тому досвідченому консультанту з Вашингтона Хаммеру доручили розробити новий план розвантаження центру Оттави.

План Хаммера

Розроблений план Хаммера передбачав велику перебудову та розширення міста Оттава. Згідно з планом, крім будівництва метрополітену повинно було стартувати будівництво нових швидкісних автомагістралей, а також знесення будинків та будівництво нових з обмеженням по висоті, будівництво нових мостів та інше.

Що мали побудувати?

Метро, відповідно до плану Хамера, повинно було знаходитися на перехресті вулиці Лебретон-Флетс та вулиці Сенді-Хілл. Потім гілка метро повинна була йти під вулицею Куїн, після лінія метро повинна була знов виходити на поверхню між вулицями Ванни та Непіна. Гілка оттавського метрополітена мала йти аж до самісінько центру торгівлі – вулиці Сен-Лоран та вулиці Барравена. Всього на лінії повинно було бути чотири станції.

Черговий грандіозний план перебудови міської інфраструктури для розвантаження вулиць не був реалізований. Понад півстоліття уряд не міг втілити у життя будівництво метрополітену. У середині 20-го століття план Хаммера не дуже сприйняло місцеве населення, оскільки план передбачав знесення багатьох будинків та масштабне будівництво автомагістралей. А у 1970-х роках почались репресії, тому міські та державні кошти були направлені на більш важливіші заходи, ніж будівництво метрополітену. Але при цьому потреба у розвантажені центру міста від заторі нікуди не поділася. Оттаві потрібен був новий транспорт та нова грамота організація дорожньої інфраструктури.

Новий етап планування 1976 року

Оскільки проблема заторів і тягнучок у центрі Оттави з роками нікуди не поділася, у 1976 році урядовці почали з іншого боку аналізувати ситуації і припускати різні варіанти розвантаження міста. Зокрема у 1976 році, крім будівництва метрополітену заговорили про будівництво легкорейкового транспорту. Але експерти з містобудування зробили висновок про те, що місто не готово до такого виду транспорту. Але новий план будівництва все ж таки був розроблений. Він кардинально відрізнявся від всіх попередніх. Маршрути згідно нового плану були іншими, та й сам транспорт відрізнявся від самого звичайного метро. Але і цей план будівництва метро не був втілений.

Ще одна пропозиція про будівництво метрополітену була висунута у 1980 році. Було запропоновано поділити транзитну дорогу, яка проходить через центр міста спеціальними тунелями для метро. Цю пропозицію розбили на два проекти.

Перший проект мав на увазі підняття транзитної дороги над вулицею Альберта та вулицею Слейтера. Другий проект мав на увазі подвійні тунелі, які б йшли під землею під цими ж вулицями. Але перший варіант урядовці  відразу відхилили через великі руйнування у місті. Відповідно другий варіант рекомендували для будівництва.

Черговому проекту не судилося бути втіленим. Цього разу завадили політичні чинники та фінансування.

Слід зазначити, що будь-яке велике місто, яке досягло піку у своєму зростанні, вимагає будівництва нової транспортної розв’язки, для того щоб повністю перетворити і адаптувати густонаселене місто. 

Будівництво

На початку 2000-х років проект будівництва метрополітену в Оттаві все ж таки був впроваджений. До цього йшли майже сто років. Крім того, планувалося ще й подальше розширення ліній метро.

Але з подальшим розширенням гілки метро знову виникли проблеми. У 2006 році проект із розширення оттавського метрополітену був відхилений урядом. Даний проект передбачав розширення лінії метро від північних районів до південних і, відповідно, на північний схід та південний захід. Але на той час проект коштував владі Оттави надто дорого, через що і був відхилений.

Про розширення метро згадали у 2014 році, коли були чергові вибори метра Оттави. Знову було запропоновано два проекти будівництва. Перший передбачав використання вже існуючих міських колій, а другий – повністю нове будівництво гілки з західної частини міста на східну, яка б могла  повністю замінити міські автобуси, тим самим розвантажити центр міста від заторів. Були також представлені і інші плани будівництва нової гілки метро.

Другий план був найкращим серед усіх інших, тому уряд взявся за його втілення. Але його будівництво дуже затягнулося. Лише у 2018 року нова лінія метрополітену почала роботу у тестовому режимі, а у 2019 була офіційно відкрита.

Друга лінія оттавського метро відрізняється від першої тим, що вона є двоколійною, що значно підвищує її пропускну здатність.

Уряд на цьому не зупинився і продовжив подальше планування розширення метрополітену, зокрема і до оттавського міжнародного аеропорту. 

Latest Posts