Відомий оттавський Парламентський пагорб раніше був звичайною скелею на березі річки. Але коли містечко Байтаун перейменували на місто Оттаву, та призначили його столицею Канади, довелось зводити спеціальну будівлю для канадського уряду. Для цього обрали незвичне але унікальне та чудове місце – на пагорбі біля річки. Далі на ottawa-future.com.
Місто Байтаун
На малюнку проілюстровано пагорб поблизу річки, той самий, на якому у майбутньому планувалося звести цілий урядовий квартал Канади. Зображене на малюнку поселення датується приблизно 1832 роком.
До сучасного міста Оттава, поселення мало назву Байтаун. Його так назвали на честь інженера Джона Бая, який у 1826 році командував будівництвом каналу Рідо. У ті роки чисельність населення Байтауна склада 2-і тисячі осіб. Це були переважно робітники та будівельники, які працювали над зведенням каналу. У 1855 році чисельність населення Байтауна зросла до 7-ми тисяч, та поселення отримало офіційний статус міста і було перейменовано в Оттаву. Території Оттави та інших містечок Канади стрімко розвивалася завдяки торгівлі хутром та деревиною. Тому у 1857 році встало питання про визначення столиці країни. У 1858 році Оттаву було обрано столицею Канади. Цього ж року призначили будівництво будівлі для майбутнього уряду. Місце обрали дуже незвичайне – на пагорбі біля річки.
Урядова будівля повинна була мати спеціальні законодавчі палати, сто сімдесят кабінетів для посадовців, власну галерею та бібліотеку, великі читальні зали, окремі кімнати та спеціальні квартири, де б могли зупинитись приїжджі високопосадовці. Загальна площа парламентської будівлі мала складати 10,2 тисяч квадратних метрів.
Початок будівельних робіт парламенту
Через рік після проголошення міста Оттави столицею Канади, було призначено конкурс для архітекторів на кращий проект парламентської будівлі. Було представлено майже 300 різних проектів, але у 1859 році перемогу здобули два архітектори: Томас Фуллер та Чиліон Джонсон.
З початком будівництва урядової будівлі довго не затягували. Це повинна була бути велична будівля з унікальною архітектурою, яка б своїм виглядом показувала всю велич молодої країни. Тому відразу, у 1859 році, заклали фундамент споруди. Активна фаза будівництва розпочалась з приходом тепла – навесні 1860 року. Будівлю зводили з древнього пісковика, який мав гарне червоне забарвлення та деяких інших місцевих порід. Камені сірих та зелених відтінків використовували для даху. Крім цього під час будівництва урядової будівлі в місто приїжджав представник королівської корони – принц Едуард VII. Він на будівельному майданчику урядової будівлі заклав мармуровий камінь з вигравіруваними іменами архітекторів та посадовців країни. Це був гарний символ для подальшого процвітання молодої країни та новоствореного законодавчого органу Канади.
У 1861 році виявилось, що на будівництво канадського уряду була витрачена сума, яка значно перевищувала заплановані витрати. Через це будівництво на пагорбі було призупинено. У 1862 році розпочали розслідування та пошук проблем які виникли під час реалізації проекту. Будівництво було відновлено лише у 1863 році.
Будівля на пагорбі повинна була стати резиденцією для уряду чотирьох провінцій. Для такої малої кількості представництв будівля парламенту з площею 10,2 тисячі квадратних метрів здавалася занадто великою. Слід зазначити що перша сесія з представниками чотирьох провінцій Канади відбулася у 1867 році.
Через чотири роки до складу канадського парламенту увійшли території ще дев’ятьох провінцій. Після приєднання такої значної кількості територій, будівля парламенту вже не здавалась занадто великою.
У 1876 році закінчилися будівельні роботи особистої бібліотеки для уряду. Також завершився благоустрій прилеглої території парламенту. Незабаром біля входу до урядової будівлі були встановлені шикарні королівські ворота.
До складу канадського парламенту у 1905 році увійшли ще дві території. Повне завершення такого масштабного проекту будівництва унікальної архітектурної споруди пагорбі завершилось приблизно через двадцять років.
Страшна пожежа
На старому фото можна побачити, як центральна урядова будівля горить. Пожежа сталася близько половини дев’ятої вечора 3-го лютого 1916 року під час засідання уряду Канади.
Вогонь миттєво охопив коридори будівля. Урядовці повзли по підлозі, для того щоб подолати стіну диму та вибратись з палаючої будівлі парламенту.
–
Пожежа поступово охопила всю урядову будівлю. Велична архітектурна споруда через це почала руйнуватися. З вежі Вікторії, що знаходиться в центрі урядової будівлі, впав дзвін. Крім того, тієї страшної ночі був дуже сильний вітер, через що пожежа дуже швидко поширилася і завдала колосальних втрат. Оттавські пожежники працювали не покладаючи рук, не даючи вогню поширюватись далі. Але, на жаль, велична архітектурна будівля 19-го століття уряду Канади була знищена полум’ям.
Наслідки пожежі
Під час страшної пожежі загинуло семеро людей. Будівля канадського уряду, на яку витратили колосальну суму, була вщент зруйнована. На наступний день після пожежі будівля ще тліла, вціліла лише єдина бібліотека на парламентскому пагорбі.
Відповідно, урядовцям Канади довелося обирати інше тимчасове місце для засідань та продовжувати свою роботу. Паралельно почались відновлювальні роботи урядової будівлі на самому пагорбі.
У 21-му столітті на згадку про загиблих у пожежі на пагорбі було збудовано меморіальний музей Вікторії.
Період реконструкції
Реконструкція будівлі уряду Канади почалась у 1916 році і завершилась у 1920 році.
Під час реконструкції парламенту до Оттави приїжджав представник королівської корони – принц Артур. Він прибув для того, щоб знову закласти у фундамент урядової будівлі той самий мармуровий камінь, який знайшли в руїнах будівлі після пожежі.
Зміни в архітектурі
Вже нова команда архітекторів розробила інший дизайн для парламентської будівлі. З першого погляду, проект був схожий на оригінал, але слід зазначити, що при будівництві робітники використовували вже не ті матеріали, а нові і також застосовували нещодавно розроблені методи.
Відповідно до нового проекту, в урядової будівлі повинен був з’явитися новий поверх, і сама будівля за площею мала бути більшою. Для того, щоб така ж трагедія не повторилася, внутрішні приміщення парламенту робили вже не з дерева, а з вапняку, а підлогу з мармуру. Коридори парламентської будівлі також були видозмінені. Вони стали більш комфортні та зі швидким доступом до вулиці.
Слід зазначити, що через Першу світову війну для швидкого відновлення будівлі канадського уряду гостро не вистачало робітників, а також матеріалів для будівництва. Крім того, все коштувало занадто дорого, тому будівництво було дуже повільним.
Реконструйовану будівлю парламенту на пагорбі урочисто відкрили взимку 1920 року. Вона стала цінним історичним символом молодої нації Канада та архітектурною прикрасою міста.
1-го липня 1927 року була відкрита та посвячена вже оновлена Вежа миру, яка раніше була Вежею Вікторії з дзвоном. Після пожежі у 1927 році відновили і сам дзвін. Він вперше залунав у 1916 році. Крім того, у цей день запланували створити меморіал пам’яті всім загиблим воїнам під час війни у Канаді біля Вежі Миру.
Пожежа в бібліотеці
Ще одна пожежа сталася у 1956 році на пагорбі у старій вцілілий бібліотеці після пожежі 1916 року. Пожежа виникла через замикання, яке сталося на даху бібліотеки. Полум’я практично моментально знищило урядову бібліотеку, а разом із нею і всі архівні документи канадців. Пожежу в бібліотеці вдалося загасити, але інтер’єр бібліотеки, безліч різних книжкових колекцій та архіви були знищені вогнем та водою.
Після чергового інциденту з пожежею, на пагорбі постало питання про зведення більш надійнішого та захищеного приміщення бібліотеки.
Нова та надійна будівля урядової бібліотеки через кілька років була все-таки збудована, але в іншому місці. Нову будівлю звели західніше від парламентського пагорба. Це було зроблено для того, щоб розвантажити урядовий центр та уникнути великого скупчення споруд на пагорбі.
Відновлення урядового центру
У 2002 році почалась масштабна програма з відновлення історичної будівлі на пагорбі. Проект реставрації був просто колосальним, він передбачав повне відновлення фасаду споруди. Будівля канадського уряду на пагорбі, починаючи з 19-го століття, прошла через безліч випробувань, пожеж, та реконструкцій та у первозданному вигляді, нажаль, не збереглась. Те, що у сучасний час турист може побачити на Парламентському пагорбі, – це наближена по архітектурі споруда першої парламентської будівлі.
