Четвер, 28 Березня, 2024

Естетика забутого: покинуті місця поблизу Оттави 

Чим відома Оттава? В столиці є безліч сучасних пам’яток та чудової архітектури, тюльпани міста та шаурма світового рівня нікого не залишать байдужими. Але що було колись? Про це нагадує естетика забутого, руїни, деколи темні та загадкові місця, котрі теж мають свою історію. Такі місця точно не знайдеш на туристичній карті, але інтерес до них від цього не меншає. Про такі місця і розповість Оттава Майбутнього.

Покинуті і забуті місця Оттави

В столиці Канади чимало процвітаючих підприємств, офісів, сучасних будівель. Одні квартали все більше розбудовують, оновлюють, а про інші забувають. Що ж залишається на їх місці? Таємниче нагадування про історію міста.

Для того, щоб відвідати деякі місця, знадобиться трохи сміливості. Тож, розпочнемо підбірку таких покинутих та забутих місць, оповитих ореолом таємничості.

Allan’s Mills

Це не одна будівля, а ціле покинуте місто, що вже дивує. Тим паче, що воно розташовується всього за годину від центру столиці. Його історія буквально зупинилася в 19 столітті, коли місцевий бізнес почав занепадати. Деревина закінчувалася, фермерам довелося переходити від пшениці до молочного тваринництва.

Оригінальні будівлі міста, як і старий магазин, пошта, шкільний будинок — все це залишилося, але воно моторошно пусте та одиноке. Млин, навколишні будівлі оглянути всередині не вийде, бо це приватна власність. Але вже проїхавши, чи пройшовши околицями, можна відчути цей дух забуття.

Відомо, що невеличке містечко назвали на честь Вільяма Аллана. Спочатку діяч побудував пильно-молочні млини, вже трохи згодом магазин, ковальську майстерню, пошту.

Після занепаду бізнесу, продажу млинів, Вільям Аллан продовжував працювати в магазині, аж до кінця свого життя.

Карбідний млин Вілсона

Це руїни, розташовані на березі озера Міч, котрі мають унікальну історію. Фотографи полюбляють цей красивий об’єкт промислової спадщини. Будівлю побудував в 1892 році вчений — Томас «Карбід» Вілсон. Він працював над створенням важливої промислової хімічної речовини — карбід кальцію. Після того, як чоловік став банкрутом, його будинок, відповідно, теж занепав. Міські дослідники радіють тому, що він зберігся до наших днів. Це одна з тих руїн Оттави, котра притягує, неначе магніт своєю містичністю та таємничістю.

Дані руїни є останньою згадкою про завод добрив, котрий спочатку складався з трьох будівель:

  • це башта кислотної конденсації, від якої залишився лише фундамент. Її знищив вогонь;
  • генеруюча станція;
  • дамба. 

Руїни, котрі залишилися, нагадують про багату та інноваційну компанію. Це проблиск наукової історії, а також ще одна згадка про Томаса Леопольда Вілсона.

Руїни кам’яного болота

Старий будинок, від якого залишилися без перебільшення одні лише руїни, викликає чимало запитань. Ранні свідчення вказують на те, що в ньому мешкали перші поселенці Оттави. В темряві місцевість може лякати, але це значний шматок історії.

Руїни розташовані за 20 хвилин від центру Оттави, це приклад промислової печі для випалювання вапна 19 століття. Починаючи з 1960-х років місцевість занедбали, та просто забули.

Руїни Святого Рафаеля

Неподалік від Оттави, в Гленгаррі, Онтаріо, розташоване унікальне та атмосферне місце — руїни церкви Святого Рафаеля. В 1970 році одну з перших римо-католицьких церков в англомовній Канаді знищила пожежа. Це був страшний удар, але кам’яні стіни збереглися. Трохи згодом Фонд спадщини Онтаріо стабілізував стіни.

Сучасний відвідувач може лише в уяві домальовувати вражаючий масштаб величі будівлі. Тонка кладка, збереження плану, прилегла територія, самі руїни — все це приваблює туристів. З 1999 року руїни поповнили список національних історичних місць. Доповнює муровану оболонку старий могильник, декілька церковних споруд, невелика церква, побудована сучасниками.

Відвідати руїни Святого Рафаеля можна абсолютно безкоштовно, за бажанням, приймаються пожертви.

CFS Lac St. Denis

Це покинутий військовий комплекс, будівля, з якої відкривається чудовий краєвид. Цьому, безумовно сприяє місцерозташування —вершина гори. Що побачить турист? Це темні коридори та 5 поверхів.

На початку 1950-х років заклад побудували, це був період розпалу «холодної війни». Комплекс поступово лише зростав, добудовувалися нові станції та бази, необхідні для командування протиповітряної оборони. База була під секретом, що породжувало в свою чергу нову порцію чуток. Після того, як всі дізналися про призначення бази, навіть влаштували дні відкритих дверей.

До прилеглої території входили гуртожитки та офіси, їдальні, будівельні майстерні, необхідні для обслуговування станцій. Школа, каплиця доповнювали загальну картину. Загалом, комплекс відповідав за операції протиповітряної оборони та навчав операторів управлінню винищувачів.

На початку 1960-х років роботу радарів було автоматизовано. Радіолокаційна станція була однією з найстаріших об’єктів на лінії. 15 вересня 1962 року станція припинила роботу вручну. Вже в 1967 році станція змінила назву на станцію канадських військ Лак-Сент-Дені в результаті об’єднання.

Станція справно виконувала обов’язки, аж до грудня 1985 року, а вже 1 серпня її закрили.  Відтоді чимало підприємств намагалися використати будівлю, але успіху в цьому так і не досягли. Комплекс покинутий, знаходиться у відкритому доступі. Іноді старі бетонні стіни, вкриті графіті, використовують любителі пейнтболу, страйкболу. Але це рідкі гості, в більшості випадків — це закинута колись могутня військова база, але по факту забута.

Закинуті та забуті місця

Їх час пройшов, а про велич можна лише здогадуватися, читати з історії. Саме так можна охарактеризувати більшість об’єктів, наведених вище. І хоча туристи, як і містяни Оттави зможуть побачити їх на власні очі, але це буде лише маленька частка того, що було раніше.

Покинуті місця поблизу Оттави дивують, бентежать, їх цікаво побачити, але ще цікавіше почути їх історію. Одні кажуть про реставрацію, інші ж їдуть дивитися на руїни. Щось в останньому варіанті приваблює та лякає, показує, яке швидкоплинне життя. Навіть колись великі та сильні будівлі згодом підуть в забуття.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.